Дійові особи
Микола, системний адміністратор на фірмі “Сервітут”.
Антуан – жорстокий начальник IT департаменту на фірмі “Сервітут”
Євграфич – начальник штибом поменше
Колєєв – суровий сіньор-адміністратор родом з Донечинни, керівник Миколи, його хресний батько на фірмі “Сервітут”
Чурбан, страшне чудо з user support, старанно прикрите замизганим в багнюку і сукровицю простирадлом.
SA Assistants – гарні дівчата, шо допомагають IT департаменту задовільняти захцянки користувачів.
Свєта та Ореста – SA Assistants
Кузьма Роман – мережевий адміністратор
Дiя перша.
Серверна. Чути крики керівництва, ревiння Колєєва, а також iншi звуки, iздаваємиє різною адмінською сволотою.
Входить Микола, вдягнутий в зручну приємну товстовку і такі ж самі парусинові штани.
Микола красиво підперезаний вузеньким шкіряним пояском. Він босий, бородатий, пацаватий та має зайобаний вигляд, після двохденного відновлення данних зі згорівшого стореджа.
В руках у нього дебелий дрючок.
Микола. Як остопиздило пднімати Jiru кожен ранок мені . Чи може не підняти Jiruту ? Піднімати чи не піднімати? Блядські ці питання зайобують.
То може, не вагаясь, відкрити мій лаптоп і враз ту Jiru захуярить, та так шоб відрестоить не змогли?
Ну а згодом? Про наслідки можливі не подумать?
Один лиш тільки раз і вже крадеться Антуан з своєю усмішкою хижой.
Догана, звільнення, стаття, запльована підлога, КПЗ, судимість і могила…
На ній лежить Ореста та купка маргаріток, а під нею лежить той фраєр, що Jiru не любив.
Такіє варіанти єбав я в рот і в носа. (Микола харка на згорівший сторедж і його дрючком пиздячить.)
Входить Колєєв, суворий керовнік Колі.
Колєєв. Мон шер Микола! Ходімо в кабінєт. Начальство буде нас їбати.
Провини нашої нема, але їбати будуть нехерово. (Колєєв кривиться, уявляючи прєдстоящій мітінг.)
У ту же мить в серверну залазить Чурбан у брудному простирадлі.
Чурбан. Шо знов єбать? Як заїбали еті підораси. Той сторадж скоро в жопу встромлять.
Колєєв. А-а-а-а, бляяядь!!! (Йде з серверної.)
Чурбан. От бач, не витримав напруги. А він всього від стореджа дріт куди не треба всунув.
Мене ж їбуть всі кожен день. Вже скосопиздило моє прекрасне тіло від того.
Помсти хочу! Побачить весь айті на параші, за грою в півника з неголеним убивцей, або в канторі сраним інженером – хоча і так ви срані інженери,
або щоб в юрті жили й пасли алєнєй!
Микола. Не можна мстить. Повинні ми любити всіх – начальство, лідерів, hardware support. Бо кожний з них – команда, всі – богоносці.
Чурбан(іронічно). То може ти і на роботі роботу робиш?
Микола. Так на роботі я працюю. Я тільки випить іноді люблю, бо ми народ широкий і гостинний і випити ми можем дохуя, намного більше інших фірм, QA та девелоперів.
Чурбан. Хуйова мода. Пробзділось шось вже на Сервітуті… Коли я на роботі, єбав я в жопу весь айті в купі з Білом Гейтсом.
Но це, конєшно, в смислє пєрєносном. Бо підорасів, з дєтства не любивши,їх посилав на йух. О блядська фірма “Сервітут”!
Микола. Ти, Чурбан, вже мене зовсім заєбав. Шось пиздиш таке, що не просцяти і за цілий тиждень.
Я же сказав, що я працюю, бо ми команда – і не можна один одного попідставляти, ми всі пашті брати, окрім hardware support, ейчарів і далбайобів, которих я ненавиджу.
В цілому я ж гуманіст, не те шо ти. Тобі би тільки би горілки засадить та жінку бідну на печі єбати, аж дим із хати йде.
А потім чаю посьорбати і кидати сокиру в SA Assistants, в унітаза хуярить чобітьми і так же много другої хуйні за тобою замічав я.
Навіщо ж вам було Кузьму Романа, слабкішого за тебе своїм здоров’ям, примушувать коробки з Цисок викидать? От він і не любить тебе, бідолашний, і це не дивно.
А Свєта, бідна, ненавидить тебе, як я hardware support.
Пиздуй-ка Чурбан у своє логово і то хутчіше, бо я дрючком переєбу єбальник щє й Колєєва позову і ми з ним разом таких піздюлєй тобі понакладаєм, шо весь Сервітут здригнеться.
(Микола уходить, Колєєв реве, начальнікі кричать, сервери гудять.)
Дія друга.
На сцені збоку стоїть новий сторедж. На ньому лежать шпроти та шампанське заготовані для новорічного корпоративу. Посеред сцени стоїть кацапське крісло, позбавлене художнього смаку.
Над ними герб висить IT департаменту. На гербі зображено системного адміністратора.
Він дивиться на цицькі,в одній руці у нього пляшка пива, а в другій – мишка. Це символізує багатозадачність і незакомплексованість тварюки.
На кріслі сидить Євграфич, один з керівників департаменту, і дивиться на веб-морду Nagiosa.
Він наспівує “Калінку-малінку”. Непомітно, входить Антуан, жорстокий начальник IT департаменту на фірмі “Сервітут”.
Антуан. Сьогодні я мітінг я зібрав із тімом із твоїм. Хотів їх виїбать, вони не далися, муділи.
Євграфич. Какіє чудакі, єй богу…
Антуан (сам до себе). Я виєбу їх всіх. (До Євграфича.) Спалили сторедж, очєнь нє хуйова.
Євграфич (лагідно). Бешкетники…
Антуан. Чимсь бздить у кабінеті, неначє хтось насрав на сторедж. Відкрийте хвортку, hardware support, щоб пробзділось.
Підскочивши, два hardware support швиденько відкривають хвортку і в нею в ту же мить влазить бухий Чурбан.
Чурбан. Ага, падлюки! Всім скидать штани і стати раком! Щас піздець вам буде, слівайте воду, йобані айті, чи як вас там.
Антуан, Євграфич і hardware support виконують накази Чурбана, який дико регочє і ходить по кабінєту.
Антуан. Чурбане, ніякої хуйні не робим ми. Реквести всі ми ісполняєм, каждий день корпоративний гімн на балалайці хором ми співаєм.
Престіж крєпчаєт, мощно возрастаєт дєнь ото дня процент прибутків в нас. Довольні власники, ситі в них єбала.
Гораздо мєньшє стало підорасів, девелопери ібашать всі як папа Карло по кабінєтах.
Входить Микола. Він в зайбаний в гівно. В одній руці у нього дрючок, а в другій – лаптоп.
Чурбан. Дивись, Микола, це – hardware support. Ти запиздяч дрючком їх по печінці, потом мєнє доложиш. Шо не ясно?
Микола. Всьо буде в лучшем відє, не хвилюйся.
Микола пиздить усіх дрючком: пиздячить герба, потім заливає шампанськоє в новий сторедж і шпроти запускає туди ж. І по стореджу пиздить дрючком. Сторедж гуде як колокол.
Чурбан. Микола, то сторедж, а не hardware support, його не надо пиздить. За валюту ми його купляли.
Микола. Єбав я всє сторедж, і валюту, і весь hardware support.
Микола пиздить Чурбана дрючком. Чурбан пада. На полу лежать трупи, попижжені Миколою. В стореджі тихо плавають шпроти. Входить Колєєв.
Микола (потихеньку починає тверезитись). Ітоги подвєдьом. Упиздив Чурбана. І всьо начальство.
Попиздив оборудованіє цінне, герба хуйнув. Усюди смерть, розруха.
Не буду більше працювати я, хоч, правда, яка розумная цьому альтернатіва? Ех, блядська фірма “Сервіт”! Піздєц всім сподіванням…
Микола рве на собі толстовку. Тихо грає музика, приємний голос співа “Яблучко”.
Колєєв підходить до Миколи і уводить його до божевільного дому.
Hа сцені з’являються SA Assistants в жахливих чорних бушлатах. Пісня “Яблучко” переможно шириться.
Під веселі звуки “Яблучка” SA Assistants мовчки страшно відбивають чочотку.
Завіса.